Що таке педагогічна майстерність? Якими критеріями вона вимірюється? А є взагалі якісь критерії педагогічного успіху, універсальна формула, щоб його досягти? Адже результат нашої праці видно не відразу. Це не вишукану сукню пошити чи спекти смачний торт. Це довгий і багатогранний процес.
Я вважаю, що школа – це своєрідний Всесвіт зі своїми законами, правилами. Ми, вчителі, частинка цього Всесвіту і в кожному з нас гармонійно мають поєднуватися 4 стихії, 4 елементи: Вода, Вогонь, Повітря і Земля. Саме на них ґрунтується світ. Вони доповнюють одна одну і не могли б існувати окремо. У кожній з них - своя сила і своя магія, у кожної - своє значення.
Вогонь – це наша життєва енергія, фізична активність, воля. Енергія, ентузіазм, щирість дуже потрібна у нашій професії, адже своїм горінням ми запалюємо вогники дитячих сердець. Цей вогонь вони мають пронести через усе життя.
Вода - це наша емоційність, інтуїтивність, чутливість. Як неможливо уявити життя на землі без води, так і не можна бути справжнім вчителем, якщо не вмієш співпереживати, розуміти без слів, відчувати всі тонкощі дитячої душі.
Земля – це наш матеріальний світ, наше вміння бути "тут і зараз", практичність і реалістичність. Земля – це працелюбність і відданість своїй професії. Тільки наполегливою працею, постійним самовдосконаленням можна досягти успіху. Головне, ніколи не зупинятися на досягнутому, адже немає меж досконалості.
Стихія повітря - це інтелект, спілкування, обмін інформацією, абстрактне мислення. Вважаю, що одним із важливих чинників успіху є бездоганне знання свого предмету. Та не потрібно обмежуватись лише однією сферою, адже світ такий цікавий і неповторний, а учні інколи задають такі каверзні питання, що вчитель просто зобов’язаний бути всебічно розвиненим.
Та справжнім вчителем неможливо бути ще без одного елементу. І цей п’ятий елемент – це Любов. Любов насамперед до дітей, до того, що ти робиш. Любов, яка не зникає, незважаючи на всі труднощі, що з’являються на шляху.
Саме через любов до дітей я стала вчителем, саме вона допомагає мені не втрачати надію, коли щось не виходить. А Любов неможлива без віри у краще. Потрібно вірити у своїх дітей, вірити, що зможеш навчити навіть найскладнішого учня, вірити, що всі труднощі можна подолати. Не буває непідкорених вершин. Бувають люди, які зупиняються на півшляху до вершини, бо не впевнені у своїх силах.
Як підготувати відкритий урок?
Життя учителя просто неможливо уявити
без відкритих уроків, які можуть бути за планом, на конкурс або для отримання
чергової кваліфікаційної категорії. Та у будь-якому випадку такий захід
відбирає у нас багато часу і зусиль, а головне – нервових клітин. Тому слід
готувати урок не в останню мить, а заздалегідь, якщо це можливо, оскільки
виникає чимало ідей, а також багато запитань, сумнівів: як краще, як
правильно, як ефективніше тощо.
То з чого ж
почати? У першу чергу виберіть тему, у якій ви відчуваєте себе впевнено, адже,
йдучи на урок, учитель має знати набагато більше, ніж збирається розповісти
учням. Чітко сформулюйте мету уроку і відповідно до неї план, у якому слід
передбачити методи і види роботи, шляхи включення учнів у самостійну роботу,
застосування ТЗН (технічних засобів навчання), можливість інтеграції з іншими
предметами.
Далі доберіть навчальний матеріал,
продумайте, як саме ви його використаєте. Розробляючи розгорнутий конспект
уроку, використовуйте матеріали з педагогічної, методичної літератури,
результати відвідин презентацій, майстер-класів, відкритих уроків своїх колег.
Але, плануючи різні форми роботи, пам’ятайте, що вони не повинні стати
несподіванкою для учнів, тому що можуть стати причиною пауз, непорозумінь, або
викликати здивування у дітей, яке вкаже вашим гостям, що така форма роботи
використовується вперше , а не є традиційною для вашої педагогічної діяльності.
Відкритий урок має бути яскравим. Тому
слід подбати про його матеріально-технічне забезпечення. Необхідно не лише
підготувати, а обов’язково перевірити в дії прилади, комп’ютерну техніку,
наочність, ТЗН, які ви хочете використати, спланувати порядок їх використання.
Пам’ятайте, що таких засобів не повинно бути забагато, адже в такому випадку
увага учнів розпорошується, а наочність стає лише прикрасою, до того ж
недоцільною. Усі ілюстративні матеріали мають сприяти досягненню навчальної
мети.
Важливо розрахувати час, щоб встигнути
все, що запланували. Досвідчені учителі «відчувають» його, а для початківців
можна спробувати «проговорити» підготований матеріал перед дзеркалом,
помічаючи, скільки хвилин витрачається на кожен етап уроку.
Не соромтеся звернутися за допомогою чи
порадою до своїх колег. Чим більше порад чи зауважень ви отримаєте перед
уроком, тим більш вдалим буде ваш урок. Краще врахувати критику перед уроком,
ніж почути її під час аналізу після нього.
Можна провести «репетицію» відкритого
уроку, наприклад, у паралельному класі. До того ж можна зняти такий урок на
відео, потім переглянути і при потребі відкоригувати і внести зміни в урок.
Крім того, відеозйомку уроку можна показати колегам і попросити їх висловити
свою думку із приводу слабких і сильних місць у проведенні відкритого уроку.
Для учнів завжди важливо, який зовнішній
вигляд має вчитель. Не винятком є і відкритий урок. Постарайтесь, щоб виглядали
гідно, і пам’ятайте: учні мають зосередитися на навчанні, а не на вивченні
вашого гардеробу.
Ось, нарешті, урок. Присутність
сторонніх може сковувати дітей, тому почніть його впевнено і спокійно. Ваша
задача на цьому етапі, щоб діти працювали так, як на звичайному уроці, а для
цього ви теж повинні працювати так, ніби нікого, крім вас і учнів, у класі
немає.
Не забувайте слідкувати за часом. На
всякий випадок у вас має бути завдання, щоб заповнити ті декілька хвилин, які
можуть залишитися. Оскільки увага учнів під кінець уроку падає, діти
втомлюються, то останні «зайві» хвилини краще заповнити чимось цікавим: грою,
вікториною тощо.
Пам’ятайте основні цілі і завдання
уроку, не акцентуйте увагу на гостях, що присутні у класі, почувайтеся
впевнено, частіше посміхайтеся і не нервуйте, адже відкритий урок – це лише
частина вашої роботи, і він не вартий того, щоб на нього витрачати всі свої
нерви.
На допомогу вчителю
Рефлексивна
діяльність на уроці
(рекомендації
щодо прийомів та методів)
- «Незакінчене речення» (усна та
писемна форма):
ü Мені було
…, тому що …
ü Якщо я
правильно зрозуміла, то …
ü Мені
сподобалось …
ü Я би
хотіла ще раз виконати …
ü Я би
хотіла це зробити так …
ü Я
дізнався про …
ü Під час
роботи для мене новим було …
ü Мені
потрібно доопрацювати, …
ü Під час
роботи я зрозумів, що …
ü Я вважаю,
що ….
ü Я твердо
переконаний, що ….
ü Якби я
був режисером, то зняв би фільм про …
ü Я хочу
поділитися з вами …
ü Знати
біографію відомого письменника необхідно, тому що …
ü Знання
біографії відомого поета допоможе …
- Асоціативний ряд (записуються
асоціації).
- Намалюй картинку (підбір
ключових слів до картинки, пояснення намальованого).
- «Сонечко» (барометр настрою), «Лице»
- Висунення гіпотез (за назвою
твору діти висовують гіпотези щодо героїв, змісту, світогляду, ідеї тощо,
а далі читається текст і співставляється зі сказаним раніше)
- Ключові фрази (наприклад,
«Цей герой мені подобається, але …»).
- «Мудрі сови» («Знахідки») (знаходження
нового в тексті, визначення протиріч, запис ідеї, значення однієї фрази,
які уроки визначив для себе)
- «Мікрофон» (вільне висловлення
точки зору).
- «Самооцінка» (за готовими словесними формулами):
ü Вивчена
тема була цікава, частково цікавою, не цікавою.
ü Моя
участь на уроці слабка, інколи активний, дуже добра.
ü Мої
помилки лексика, граматика, структура речень.
ü Мої
позитивні сторони: великий словниковий запас, домашня підготовка.
ü Форми,
які сподобались на уроці: групова, парна, індивідуальна …
ü Мої
побажання …
- Листок
оцінювання щодо уміння висловлюватись.
- Гра «Зарядка»
(«Пересадки»: підніміться ті у кого хороший настрій;
підійміть руки ті, у кого карі очі; нахиліть голову ті, хто не прочитав
(вивчив); похлопайте в долоні оптимісти; змініть місце ті, у кого
покращився настрій, ставлення до уроку …)
Немає коментарів:
Дописати коментар